- І чого він за цю «Хвилю» узявся - вже скільки писано.
А річ у тому, що тривалий час у нас в асистентській стояв приймач «ВОЛНА-К», дарований кафедрі кимось з морських офіцерів. Стояв на тумбочці, поряд з моїм робочим столом і серед ескулапів я їм «управляв» на правах радіоаматора із стажем. Природно, всі мої доопрацювання, переробки і модифікації починалися з цього девайса.
Один з моїх співбесідників по листуванню в інтернеті повідомив мені цікаву новину (може ця «новина» тільки для мене новиною виявилася?): на початку 60-х років минулого століття в УРЧ «Хвилі» радіоаматори пробували встановлювати нувістори. При цьому «галасливість» приймача різко зменшувалася. І про це писали в журналі «Радіо».
Питання, звичайно, цікаве. Його б задати на форумах QRZ.ru і CQHAM.ru - там є декілька спеціальних тим по ламповій «ВОЛНЕ-К». Крім того, в інтернеті є декілька форумів (знайти можна через пошукача «GOOGLE», набравши слово «нувістор»), де обговорюються нувістори. На жаль, при збіглому перегляді цих матеріалів виявилось, що частіше всіх нувістори застосовували (-ют) в лампових УЗЧ і осцилографах (по входу, що близько до нашої теми розмови - УРЧ на нувісторе).
Є ще одна «заковика». Деякі радіоаматори приймають мініатюрні стрижньові лампи (такі як, скажімо, в приймачі Р-326: 1Ж24Б -37Б, - 29Б) за нувістори. Це неправильно. Розміри нувісторов - надмініатюрних ламп (так вони правильно називаються) по висоті близько 2 см, а діаметр - 1см, що менше мініатюрних стрижньових.
В старих осцилографах (треба пошукати - яких) в передпідсилювачах застосовувалися 6С51Н, .52Н,.53Н. Це ВЧ універсальні тріоди. Їх можна застосувати на вході «ВОЛНИ-К» в УРЧ. При цьому їх крутизна M 10 мА/В, Кус. = 32, 64, 75, відповідно, що значно вище штатною 6К4П, встановленою в «Хвилі».
чи Буде «Хвиля» шуміти менше? Важко сказати. Нувістори вважаються ніби як неперевершеними по співвідношенню сигнал/шум (дані з інтернету). Але при сучасній «шумовій» обстановці в ефірі їх застосування навряд чи виправдане. У 1962 році могло бути по іншому - ефір був «іншим», прозорим і, відносно, чистим. Тим паче, що весь виграш в сучасних умовах покриється шумами змішувачів і підсилювачів схеми «Хвилі». Таким чином, вирішальним може бути тільки експеримент - «досвід, син помилок важкий».
На мою думку, нувістор, відрізняється від звичайних ламп з такими ж характеристиками тільки розмірами і технологією виготовлення цієї лампи, призначеної для екстремальних умов експлуатації.
По параметрах постійного струму у 6С51Н,.52Н майже повний збіг, тільки в катоді для установки автоматичного зсуву слід ставити R=130 ом, при застосуванні 6С53Н - 68 ом. Ось характеристики вказаних нувісторов:
Лампа Междуелектродная місткість, пф
Входн. Виходн. Прохід
6С51Н 4,75 2,2 1,75
6С52Н 4,75 1,6 0,85
6С53Н 4,75 0,06 1,6
Лампа Напруження Напр., Резіст. Струм Крутіз- Коеф. Внутр. Мощн.
Напр.,в Струм, А анода, автом. анода, на хар- усил. сопр., на аноді
у смещ. ма актор., ом вт
ом мА/в
6С51Н 6,3 0,13 75 130 10 11,2 32 2,9 1
6С52Н 6,3 0,13 110 130 8 10 64 6,4 1
6С53Н 6,3 0,13 120 68 11 13 75 5,8 1
В УРЧ «Хвилі» міняють R1-13 на 130 або 68 ом. R1-11 - спробуйте встановити спочатку номінал близько 10 до. Далі «вганяйте» цим R1-11 в параметри постійного струму, як в таблиці. Ланцюг живлення екранної сітки забирається. У схемі в ланцюзі сітки нувістора ставляться контури ДПФ, а в аноді - контури по входу лампи змішувача. Далі підстроювання контурів - сполучення, при розтягнутих діапазонах це буде легше зробити - можна набудувати контур в резонанс.
Ще краще знайти, все-таки, схему передпідсилювача осцилографа (будь-якого, де на вході стоїть нувістор), і зібрати схему УРЧ звідти. Зазвичай ці підсилювачі укладаються в смугу робочих частот до 30 мгц (і вище), що нас цілком влаштовує.
Ну і останній варіант. Шукати архіви журналу «Радіо». Це не так і складно. Свій власний архів я зібрав з номерів 1970 року до наших днів, старєє порахував - немає необхідності. Може хтось з радіоаматорів і поділиться досвідом після застосування нувісторов. Ваші думки, панове!
Посилання на сайт, де знаходиться одна з бібліотек з архівами журналів «Радіо» тут.
0 Відгуків на “І знову”
Залишити відгук