На жаль, ми не добралися до Воронежа до першого дня заїзду і були позбавлені екскурсії по нічному Воронежу. А шкода, рано вранці 4 жовтня місто зустріло нас у всій своїй пишності, чистенькі вулиці, яскраві вивіски торгових центрів, тишу і спокій міста порушував лише наш автомобіль "Маяк", що мчав до бази відпочинку, та чоловік, що здійснює уранішню пробіжку з голим торсом (не дивлячись на досить прохолодну погоду).
4 жовтня, П'ятниця
Нам повезло, нас зустрів привітний Воронежец, який по дорозі на базу провів не заплановану екскурсію, звернувши нашу увагу на приголомшливий Воронежський міст, чистоту повітря в заповідній зоні і усілякі місцеві визначні пам'ятки, так що 15 км. від Воронежа до бази "Маяк" пролетіли не помітно. По дорозі нам раз у раз попадалися таблички з написом "RCC" значення яких зрозуміло кожному радіоаматорові, так що "своїм ходом" можна було давольно просто знайти місце збору. (Взагалі доставка на конференцію і з неї, була організованна на вищому рівні)
1. Загальні положения1. 1. Союз радіоаматорів Озброєних Сил (СРВС) є об'єднанням, действу- ющим на основі самоврядування. 1. 2. Діяльність СРВС здійснюється відповідно до Конституції і законода- тельством Російської Федерації, відомчих актів і документів, рег- ламентірующимі радіоаматорство в Озброєних Силах, справжнім Статутом, будується на принципах добровільності, рівноправ'я учасників, законності і гласності . 1. 3.
СРВС з дня реєстрації Статуту набуває прав юридичної особи, дейст- вуєт на основі самофінансування, може володіти відособленим майном, має круглий друк з своєю емблемою і найменуванням, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки: бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражі і третейському суді. 1. 4. Місцезнаходження Ради СРВС м. Москва. 2. Цілі і завдання СРВС2. 1.
Основними цілями СРВС є: реалізація і захист цивільних, соціальних, культурних прав і свобод військовослужбовців як радіоаматорів; сприяння в усуненні необгрунтованих заборон на радіоаматорство для військовослужбовців, а також інших членів СРВС, що проживають в закритих військових городках; сприяння підвищенню престижу Озброєних Сил і авторитету військовослужбовців; сприяння розвитку в Озброєних Силах радіоаматорства і технічної творчості; пропаганда радіолюбительськими засобами історії і традицій армії і флоту; військово-патріотичне виховання молоді; встановлення дружніх відносин з радіолюбительськими суспільствами дру- гих країн.
2. 2.
Завданнями СРВС є: участь в підготовці пропозицій для розробки документів, що визначають право військовослужбовців на володіння індивідуальними любительськими радіостан- циямі, порядок організації колективних любительських радіостанцією в гар- нізонах, військових городках і ВУЗ, порядок передачі списаного і застарілого устаткування, засобів зв'язку і контрольно-вимірювальної апаратури в орга- нізациі СРВС; надання юридичної допомоги в захисті має рацію і інтересів військовослужбовців в конфліктних і спірних ситуаціях, пов'язаних з радіолюбительською деятель- ностью; організація встановленим порядком роботи колективних любительських радіо- станцій в гарнізонах, військових городках і ВУЗ; сприяння, при необхідності, органам Озброєних Сил в створенні резер- вной радіомережі; участь в роботі любительської аварійної мережі зв'язку за узгодженням з орга- нізаторамі даної мережі; участь в роботі з технічної підготовки молоді до військової служби; встановлення постійного зв'язку з органами масової інформації, іншими державними, а також громадськими організаціями; організація і проведення конференцій, зустрічей військовослужбовців-радіоаматорів; установа радіолюбительських дипломів, проведення змагань і днів активності; надання допомоги членам СРВС в конструюванні апаратури, в практичній роботі в ефірі.
3. Структура СРВС3. 1. СРВС поширює свою діяльність на території міст Істра, Калі- нінграда Московської обл., р. Завітінська Амурської обл., р. Тейково Іванов- ськой обл., інших регіонів, гле є або будуть створені секції, клуби ( організації ) Союзу радіоаматорів Озброєних Сил. 3. 2. СРВС складається з територіальних секцій (обласних, міських, гарнізонних), секцій при колективних радіостанціях, індивідуальних членів. За ініціативою членів СРВС можуть створюватися і діяти об'єднання радіоаматорів по інтересах і проблемах (дипломи, змагання, цифрові види зв'язку ін. ). 3. 2.
Територіальні і інші організації СРВС самостійно вирішують питання визначення своєї структури, напрямів і методів роботи, будують свої відносини з державними і громадськими організаціями. 4. Членство в СРВС4. 1. СРВС складається з індивідуальних і колективних членів. 4. 2. Індивідуальними членами СРВС можуть бути громадяни, що перебувають на действітель- ний військовій службі, в запасі або відставці, робочі і службовці військових підприємств, організацій, що займаються любительським радіозв'язком, прізнаю- щие і що дотримують Статут СРВС. 4. 3. Колективними членами можуть бути колективи радіоаматорів - секції, клуби (територіальні організації). 4. 4.
Прийом в члени СРВС і вихід з нього здійснюється на підставі письмової заяви індивідуальних членів і колективної заяви членів секції. 4. 5. Виключення з членів СРВС допускається за порушення обов'язків члена СРВС. 4. 6. Рішення про прийом в члени СРВС приймає Раду простою більшістю голосів від числа його членів. Рішення про виключення з членів СРВС приймає Раду також простим боль- шинством голосів. Це рішення може бути оскаржене на Конференції, кото- раю має право відмінити рішення Ради про виключення з членів СРВС. 4. 7.
Член СРВС має право: обирати і бути вибраним в керівні органи СРВС; поводитися із заявами і пропозиціями до органів СРВС і вимагати пріня- тія рішення за цими заявами і зверненнями; отримувати будь-яку інформацію, пов'язану з діяльністю СРВС; вносити пропозиції і вільно обговорювати питання діяльності СРВС; брати участь у виробленні рішень; користуватися підтримкою і захистом СРВС в своїй радіолюбительській деятель- ності. 4. 8.
Член СРВС зобов'язаний: дотримувати Статут; брати участь у виконанні завдань СРВС; виконувати рішення керівних органів СРВС, прийнятих в статутних цілях; пропагувати ідеї СРВС; боротися за пошану чести і достоїнства членів СРВС; сприяти створенню в СРВС відносин товариства і взаємодопомоги; надавати допомогу радіоаматорам; бути прикладом в дотриманні норм радіолюбительської етики; регулярно сплачувати членські внески; своєчасно повідомляти зміни адреси свого місця проживання. 5. Керівні і виконавські органи СРВС5. 1. Органами СРВС є Конференція, Рада і Ревізійна комісія. 5. 2.
Найвищим органом СРВС є Конференція, яка скликається Радою не рідше за один раз на рік. Позачергова конференція скликається Радою СРВС також з ініціативи не меншого 1/3 членів СРВС або на вимогу Ревізійної комісії. Конференція має право ухвалювати рішення, якщо в її роботі беруть участь предста- вітелі не меншого 50% територіальних організацій (секцій, клубів). 5. 3. Конференція має право ухвалювати рішення з усіх питань діяльності СРВС.
До виняткової компетенції Конференції відноситься: ухвалення Статуту, внесення до нього змін і доповнень; визначення основних напрямів діяльності СРВС; обрання Ради, президента, віце-президента, відповідального секретаря ( скарбника ); обрання Ревізійної комісії; рішення питань про припинення діяльності СРВС. 5. 4. Для ведення поточної роботи Конференція обирає строком на 3 роки Раду СВРС, до складу якої входять Президент, Віце-президент, Відповідальний секретар ( скарбник ) і члени Ради . Кількісний склад і порядок обрання Ради визначається Конференцією.
У компетенцію Ради входить: координація роботи територіальних організацій СВРС; зв'язок з державними і громадськими організаціями, засобами массо- завивання інформації; сприяння соціальному і правовому захисту радіолюбительських інтересів членів СРВС; підготовка пропозицій і участь встановленим порядком в розробці доку- ментів військового відомства, місцевих органів державної влади по воп- росах радіоаматорства; ведення фінансово-господарської діяльності СРВС; визначення розмірів грошових вступних і членських внесків; організації і проведення конференцій, "круглих столов",соревнований і днів активності; видання і розповсюдження інформаційних бюлетенів, повідомлень; організація видачі членам СРВС радіолюбительських дипломів, пам'ятних знаків і значків; організація різних послуг для членів СРВС (виготовлення карточек-квітан- ций, штампів, розповсюдження любительської апаратури і ін.
). 5. 5. У компетенцію Президента входить: організація роботи Ради в повному об'ємі статутної діяльності; представлення СРВС у відносинах з державними органами, громадськими організаціями і приватними особами; організація і проведення "круглих столів" в радіолюбительському ефірі; фінансово-господарська діяльність в статутних цілях, дозволена законо- дательством. У функції Віце-президента входить: виконання функцій Президента у разі його відсутності або неможливості виконання їм своїх обов'язків; надання практичної допомоги і координація роботи членів Ради.
У компетенцію Відповідального секретаря входить: діловодство СВРС; ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності СРВС (за відсутності штатного бухгалтера). 5. 6. Контроль за фінансовою і господарською діяльністю СРВС здійснює Ревізійна комісія, яка обирається строком на 3 роки з трьох членів СРВС. Ревізійна комісія з свого складу обирає голову. При припиненні діяльності одного з членів Ревізійної комісії заміну здійснює Рада з подальшим твердженням на найближчій Конференції.
Ревізійна комісія проводить щорічні планові ревізії фінансово-хозяй- ственной діяльності СРВС і про результати перевірки інформує Раду. На вимогу Конференції або за ініціативою Ревізійної комісії, а також Ради проводяться позапланові перевірки. 5. 7. Рада і Ревізійна комісія має право виносити свої ухвали не меншого половини членів відповідного органу. 5. 8. Територіальні організації СРВС мають право утворювати свої робочі ор- гани, при цьому компетенція і терміни їх повноважень визначають дані орга- нізациі. 5. 9. Зміни і доповнення до Статуту вносяться рішенням Конференції.
Пропозиції по змінах і доповненнях можуть висуватися членами СРВС або його організаціями незалежно від термінів проведення Конференції. Пропозиції по змінах і доповненнях в Статут можуть виноситися на рас- смотреніє Конференції і робочих органах СРВС. 6. Грошові кошти і майно СРВС6. 1. Грошові кошти СРВС утворюються за рахунок: членських внесків; добровільних внесків громадян і організацій; пожертвувань; доходів від видавничої, виробничої і господарської діяльності; надходжень від проведення лекцій, виставок і інших заходів; інших не заборонених законом надходжень.
Розміри і порядок сплати членських внесків встановлює Рада. 6. 2. СРВ не переслідує мети витягання прибули. Отримані доходи від проїзводс- твенной і господарської діяльності організацій СРВС прямують на осу- ществленіє статутних цілей і не перерозподіляються між членами як їх доходи. 6. 3.
Грошові кошти прямують тільки на статутні цілі, зокрема на: придбання апаратури для членів СРВС і оснащення колективних радіо- станцій; оплату друкарською і іншій продукції; фінансування любительських радіоекспедицій, що проводяться за планом СРВС, со- ревнощів, конференцій і зустрічей членів СРВС, а також інших заходів, СРВС, що проводяться, для реалізації своїх програмних цілей і завдань. 6. 4.
Майном СРВС є радіоприймальна і радіопередавальна апаратура, кон- трольно-вимірник і інша допоміжна апаратура, придбана на засоби СРВС,переданная у власність СРВС з інших організацій для розповсюдження серед членів СРВС і оснащення колективних радіостанцій, а також інше майно, необхідне для функціонування СРВС в статутних цілях. 6. 5. СРВС відповідає за своїми зобов'язаннями майном, що належить йому, на ко- тороє чинним законодавством може бути обернене стягнення.
Держава, його органи і організації не відповідають за зобов'язаннями СРВС, так само як і СРВС не відповідає за зобов'язаннями держави, його органів і організацій. 7. Порядок припинення діяльності СРВС7. 1. Діяльність СРВС може бути припинена за рішенням Конференції, якщо за це рішення проголосували 2/3 учасники Конференції, а також по інших підставах, передбаченим законодавством. 7. 2. Майно СРВС, діяльність якого припинена за рішенням Конференції, прямує на цілі, передбачені Статутом.
«Асоціація-27» створена в 1993 році як некомерційне об'єднання 18 фізичних осіб (Статут) для розвитку засобів радіозв'язку цивільного призначення. «27» - міжнародний загальнодоступний радіочастотний діапазон 27 Мгц, дозволений для «простих смертних», у той час ще радянських громадян, на початку дев'яностих років.
Сьогодні «27» - символ сфер техніки, що відкриваються для населення, раніше міцно закритих за засувами різних відомств. Так, пізніше був відкритий радіочастотний діапазон 433 Мгц, що дозволив мініатюрізіровать переносні радіостанції для населення; так, зараз бурхливо розвивається супутникова навігація, особливо для автомобілістів, за використання якої ще в початку століття люди потрапляли за грати, розкрито багато електронних карт високого дозволу для різних регіонів.
Звичайно, в епоху загальної комерціалізації перебудувалися і ми, але при теперішньому бурхливому розквіті мережевих широкопрофільних магазинів, віртуальних (у прямому і переносному сенсах) послуг і щонайгострішої конкуренції в нашій області, ми зберегли відвертість, професіоналізм і дружність по відношенню до наших відвідувачів.
У 1992 року в Російській Федерації була створена Державна інспекція електрозв'язку (ГИЕ) , яка вирішувала питання, пов'язані з регулюванням використання радіочастот і радіоелектронних засобів (РЕС).
Основними завданнями знов створеної організації з'явилися:
Призначення частот для радіоелектронних засобів цивільного застосування і оформлення відповідних дозволів.
Проведення міжнародної координації і реєстрації частотних привласнень РЕС.
Видача дозволів на експлуатацію РЕС і ввезення їх на територію Росії.
Узгодження технічних умов на розробку і серійне виробництво РЕС.
Таким чином, ГИЕ, як інститут Мінзв'язку Росії, займалася регулюванням діяльності тільки в області радіозв'язку, телебачення і радіомовлення. Функції регулювання в області дротяного зв'язку на ГИЕ не покладалися. В 1993 році Мінзв'язку Росії ухвалюється рішення про необхідність посилення регулюючої ролі держави в галузі зв'язку в цілому. Воно було обгрунтоване вимогою часу, оскільки активно почав розвиватися ринок зв'язку і в галузь прийшло багато охочих надавати послуги зв'язку. З'явилися ознаки недобросовісної конкуренції і зниження якості послуг зв'язку.
Тому 15 листопада 1993 року було прийняте, підготовлене Мінзв'язку Росії, Ухвала Уряду J 1156 , направлене на посилення регулюючої ролі держави в області зв'язку. Тоді на базі ГИЕ і була створена Служба державного нагляду за зв'язком в Російській Федерації як єдина система органів Мінзв'язку Росії. Органи Госсвязьнадзора були державними установами з правом ведення господарської діяльності, тобто госпрозрахунковими організаціями.
Хотілося б відзначити, що Госсвязьнадзор за 7 років своєї діяльності зіграв важливу роль в забезпеченні захисту прав споживачів в області телекомунікацій в умовах переходу до ринкових відносин в галузі зв'язку.
Слабкою ланкою Госсвязьнадзора було те, що наглядові функції, зокрема контроль за ліцензійованою діяльністю операторів, що надають послуги зв'язку, здійснювалися на договірній основі, тобто за певну плату.
У 1996 року вийшов Закон "Про конкуренцію і обмеження монополістичної діяльності на товарних ринках" , відповідно до якого не допускалося поєднання наглядових функцій і госпрозрахункової діяльності.
Перше зауваження про те, що статус Госсвязьнадзора не повною мірою відповідає чинному законодавству, було отримане при перевірці Госсвязьнадзора Контрольно-ревізійним управлінням при Президентові Російської Федерації. Комісія Контрольно-ревізійного управління допустила тимчасове застосування такою, що діє тоді системи оплати робіт Госсвязьнадзора на договірних умовах, але за тарифами, узгодженими з Федеральною службою Росії по регулюванню природних монополій в області зв'язку.
У 1999 року по статусу Госсвязьнадзора було видано розпорядження Міністерства по антимонопольній політиці і підтримці підприємництва Російської Федерації про приведення Госсвязьнадзора у відповідність з вимогами цивільного кодексу Російської Федерації і Закону "Про конкуренцію і обмеження монополістичної діяльності на товарних ринках".
Тому в 2000 року Уряд Російської Федерації прийняли дві ухвали R 380 і R 1002 , відповідно до яких Госсвязьнадзор був реорганізований. На його базі створено дві самостійні служби: державна радіочастотна служба і система державного нагляду за зв'язком і інформатизацією. На державний нагляд за зв'язком і інформатизацією покладені контрольно-наглядові функції в області зв'язку і інформатизації. Державна радіочастотна служба створена Ухвалою Уряду Російської Федерації T1002 від 25 грудня 2000 року. Вона складається з Головного радіочастотного центру і 7-ми радіочастотних центрів федеральних округів:
РЧЦ Центрального федерального округу (Москва).
РЧЦ Північно - Західного федерального округу (Санкт-Петербург).
РЧЦ Південного федерального округу (м. Ростов-на-Дону).
РЧЦ Пріволжського федерального округу (Нижній Новгород).
РЧЦ Уральського федерального округу (м. Катеринбург).
РЧЦ Сибірського федерального округу (м. Новосибірськ).
РЧЦ Далекосхідного федерального округу (м. Хабаровськ).
Всі радіочастотні центри є федеральними державними унітарними підприємствами і з бюджету не фінансується. 1 січня 2004 року на території Російської Федерації вступив в силу новий Федеральний закон «Про зв'язок» . У основу цього закону покладений принцип створення рівних умов доступу всіх громадян Росії до послуг зв'язку. 3 травня 2005 року ухвалою Уряду РФ X 279 було затверджено нове положення «Про радіочастотну службу» . Згідно цій ухвалі Федеральне державне унітарне підприємство «Головний радіочастотний центр», сім федеральних державних унітарних підприємств радіочастотні центри федеральних округів і філіали в кожному суб'єктові Федерації представляють єдину організаційну структуру радіочастотної служби, яка знаходиться у веденні Федерального агентства зв'язку.
Головний радіочастотний центр проводить роботи за розрахунком електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, оформленню висновків експертизи про можливість використання радіочастот для подальшого отримання оператором дозволу на використання частот у Федеральному агентстві зв'язку.
Головний радіочастотний центр забезпечує регулювання використання радіочастот централізованого призначення і РЕС цивільного застосування на всій території Російської Федерації і забезпечує міжнародно-правовий захист частотних привласнень РЕС наземних і супутникових радіослужб Російської Федерації.